надтекучість

НАДТЕКУ́ЧІСТЬ, чості, ж., фіз.

Властивість квантової рідини протікати без внутрішнього тертя (в'язкості) через вузькі щілини, капіляри тощо.

Була відкрита надтекучість – одне з найфундаментальніших явищ природи (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. надтекучість — надтеку́чість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. надтекучість — -чості, ж. Те саме, що надплинність.  Великий тлумачний словник сучасної мови