надуватися
НАДУВА́ТИСЯ, НАДИМА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., НАДУ́ТИСЯ, надму́ся, надме́шся і наду́юся, наду́єшся, док.
1. Наповнюючись повітрям, газом, збільшуватися величиною, розміром; роздуватися.
Піхтір хапає себе за носа; щоки його надуваються, як пузирі, червоніють (С. Васильченко);
// Розпрямлятися, натягуватися від вітру, від заповнення повітрям.
Кидалась [молодиця] в танець так прудко, що синій плащ її надувався й лопотів на вітрі (М. Коцюбинський);
Тугий вітер б'є в груди, розхристана сорочка Гната, мов парашут, надимається йому за плечима (Я. Гримайло);
Вітрило надулось, хвиля загомоніла, і човен помчав прудко, мов чайка морська (Леся Українка);
// Набираючи в рот повітря і стискуючи губи, роздувати щоки.
Позуючи, повнощокий булькатий Хома надимався ще більше, “аби бути страшнішим” (О. Гончар);
Дме патлатий у трубу, надувся, топчеться ногами .. й веселим оком підморгує танцюрам (С. Васильченко).
2. Напружуючись, збільшуватися об'ємом, розміром.
Заруба й досі уявляв свого прадіда великим і сильним, що стоїть біля палаючого горна, .. рукава закачав по лікті, сині жили надимаються (В. Кучер);
А в пастуха надулись жили, і він зубами заскрипів (В. Сосюра);
// Збільшувати об'єм, розмір від переповнення чим-небудь.
Павло глянув на сумку й спитав: – Від чого вона у тебе так надулася?.. (М. Томчаній);
// Підніматися, наповнюватися водою.
Не сьогодні-завтра зашумлять, загуторять мутноокі струмки в ярах, і Дніпро посиніє, надметься (О. Донченко);
Заклекотала хвиля в Псьолі, Клубками піна надулась (Л. Боровиковський).
3. перен., розм. Набирати гордовитого, поважного вигляду.
Ясь надимався, взявшись у бік рукою, супив брови, морщив своє молоде лице (І. Нечуй-Левицький);
На воротях, пихато надувшись, стояли два поліцаї (Ю. Збанацький).
4. тільки док., перен., розм. Розгнівившись, насупитися.
Нюся роздратовано знизала плечима і, надувшись, сіла перед дзеркалом кінчати свій туалет (А. Головко);
Віра схопилася з крісла і, ображено надувшись, відійшла до вікна (М. Руденко).
5. перен. Дуже напружуватися, докладати великих зусиль, роблячи, виконуючи що-небудь.
Сидить, надувається, три дні в чоботи взувається (прислів'я);
Огієнко тільки сопів та надувався, по-волячому ступаючи за лантухом через поріг (О. Гончар);
Хаєцький, надимаючись, відвалював лантухи з піском, пробивався до дверей (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)