надувний

НАДУВНИ́Й, а́, е́.

Який надувається.

Шофер сів на надувного гумового човника, почав лаштувати свої вудки (М. Чабанівський);

Хлопчик і дівчинка зосереджено жували бутерброди, а молода мати діставала для них з чемодана надувні резинові подушки (М. Руденко);

Сідалковський приліг на надувний матрац якоїсь імпортної фірми і, заклавши руки за голову, глянув у небо (О. Чорногуз).

Значення в інших словниках

1. надувний — надувни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. надувний — -а, -е. Який надувається; надутий повітрям.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. надувний — НАДУВНИ́Й, а́, е́. Який надувається; надутий повітрям. Шофер сів на надувного гумового човника, почав лаштувати свої вудки (Чаб., Течо вода..  Словник української мови в 11 томах