надувний
НАДУВНИ́Й, а́, е́.
Який надувається.
Шофер сів на надувного гумового човника, почав лаштувати свої вудки (М. Чабанівський);
Хлопчик і дівчинка зосереджено жували бутерброди, а молода мати діставала для них з чемодана надувні резинові подушки (М. Руденко);
Сідалковський приліг на надувний матрац якоїсь імпортної фірми і, заклавши руки за голову, глянув у небо (О. Чорногуз).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- надувний — надувни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- надувний — -а, -е. Який надувається; надутий повітрям. Великий тлумачний словник сучасної мови
- надувний — НАДУВНИ́Й, а́, е́. Який надувається; надутий повітрям. Шофер сів на надувного гумового човника, почав лаштувати свої вудки (Чаб., Течо вода.. Словник української мови в 11 томах