надувний
НАДУВНИ́Й, а́, е́. Який надувається; надутий повітрям.
Шофер сів на надувного гумового човника, почав лаштувати свої вудки (Чаб., Течо вода.., 1961, 46);
Хлопчик і дівчинка зосереджено жували бутерброди, а молода мати діставала для них з чемодана надувні резинові подушки (Руд., Остання шабля, 1959, 66).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- надувний — надувни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- надувний — -а, -е. Який надувається; надутий повітрям. Великий тлумачний словник сучасної мови
- надувний — НАДУВНИ́Й, а́, е́. Який надувається. Шофер сів на надувного гумового човника, почав лаштувати свої вудки (М. Чабанівський); Хлопчик і дівчинка зосереджено жували бутерброди, а молода мати діставала для них з чемодана надувні резинові подушки (М. Словник української мови у 20 томах