надувний

НАДУВНИ́Й, а́, е́. Який надувається; надутий повітрям.

Шофер сів на надувного гумового човника, почав лаштувати свої вудки (Чаб., Течо вода.., 1961, 46);

Хлопчик і дівчинка зосереджено жували бутерброди, а молода мати діставала для них з чемодана надувні резинові подушки (Руд., Остання шабля, 1959, 66).

Значення в інших словниках

1. надувний — надувни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. надувний — -а, -е. Який надувається; надутий повітрям.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. надувний — НАДУВНИ́Й, а́, е́. Який надувається. Шофер сів на надувного гумового човника, почав лаштувати свої вудки (М. Чабанівський); Хлопчик і дівчинка зосереджено жували бутерброди, а молода мати діставала для них з чемодана надувні резинові подушки (М.  Словник української мови у 20 томах