надудлитися
НАДУ́ДЛИТИСЯ, люся, лишся, док., вульг.
1. чого. Випити дуже багато чого-небудь; напитися.
Надудливсь чаю Та й сам не знаю, Як злізти з драбинки У панські будинки! (П. Гулак-Артемовський);
– Весело було у Кончака? – спитала Настя, щоб звести розмову на інше. – Надудлилися вина, скільки хотіли? (В. Малик);
Одні буйволи ще пили, як інші .. вже позалазили до води і викачувались в рідкій грязюці .. Та другим ні надудлитись, ні вивалятись у багні не пощастило (Ю. Логвин).
2. Напитися доп'яну.
Горілка лилась з бутлів, неначе в лотоки .. Левко вже зовсім надудлився (І. Нечуй-Левицький);
Кореспондент випив сто грамів, попоїв і поїхав. А Сиволап не встав із-за столу, поки не надудлився (Д. Ткач);
Випити нема з ким. Я ж не п'яничка, щоб сама надудлитися (Ю. Іздрик).
Словник української мови (СУМ-20)