надуто
НАДУ́ТО.
Присл. до наду́тий 3, 4.
Настуся ледве підвелась і холодно й надуто привіталась з дядиною Ніною (І. Нечуй-Левицький);
Проходячи мимо Колосовського, .. Павлущепко щоразу надуто відводив погляд убік (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)