надуто
НАДУ́ТО. Присл. до наду́тий 3, 4.
Настуся ледве підвелась і холодно й надуто привіталась з дядиною Ніною (Н.-Лев., IV, 1956, 236);
Проходячи мимо Коло-совського, .. Павлущепко щоразу надуто відводив погляд убік (Гончар, Людина.., 1960, 27).
Словник української мови (СУМ-11)