надівуватися

НАДІВУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док.

1. Багато, досхочу подівувати.

Чи ти така перестариця? Чи вже нагулялася, надівувалася? Будеш, дитино, не раз нарікати, але не вернеться (У. Самчук);

Сусідка Юстина дивиться на Галю жалісливо-жалісливо, похитує головою й каже: – Ми з тобою, Маріє, таки надівувалися колись, гріх казати. Й нажилися трохи (Є. Гуцало).

2. Довгий час залишатися незаміжньою.

Значення в інших словниках

1. надівуватися — надівува́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. надівуватися — -уюся, -уєшся, док. 1》 Багато, досхочу погуляти, будучи дівчиною. 2》 Довгий час залишатися незаміжньою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. надівуватися — НАДІВУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. 1. Багато, досхочу погуляти, будучи дівчиною. — Не без діла ж тинятись! — стукаючи в піхвах шаблюкою, лементувала якась білява [дівчина].. — Надівувалися! — репетувала інша (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 277). 2. Довгий час залишатися незаміжньою.  Словник української мови в 11 томах
4. надівуватися — Надівуватися, -вуюся, -єшся гл. Достаточно пожить въ дѣвицахъ.  Словник української мови Грінченка