1. Словник української мови у 20 томах

надівуватися

НАДІВУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док.

1. Багато, досхочу подівувати.

Чи ти така перестариця? Чи вже нагулялася, надівувалася? Будеш, дитино, не раз нарікати, але не вернеться (У. Самчук);

Сусідка Юстина дивиться на Галю жалісливо-жалісливо, похитує головою й каже: – Ми з тобою, Маріє, таки надівувалися колись, гріх казати. Й нажилися трохи (Є. Гуцало).

2. Довгий час залишатися незаміжньою.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надівуватися — надівува́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. надівуватися — -уюся, -уєшся, док. 1》 Багато, досхочу погуляти, будучи дівчиною. 2》 Довгий час залишатися незаміжньою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надівуватися — НАДІВУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. 1. Багато, досхочу погуляти, будучи дівчиною. — Не без діла ж тинятись! — стукаючи в піхвах шаблюкою, лементувала якась білява [дівчина].. — Надівувалися! — репетувала інша (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 277). 2. Довгий час залишатися незаміжньою. Словник української мови в 11 томах
  4. надівуватися — Надівуватися, -вуюся, -єшся гл. Достаточно пожить въ дѣвицахъ. Словник української мови Грінченка