наділятися
НАДІЛЯ́ТИСЯ, я́ється, недок.
Пас. до наділя́ти.
В урочистій обстановці староста вирізав верхівку коровая, розрізав надвоє і підносив на тарілці молодим. Кожний з роду – батько, мати, брати, сестри – також наділялись куснем короваю (з наук. літ.);
Провідники перших козацьких рухів наділялись героїчними прикметами й були оточені ореолом борців за віру й за народність (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)