нажарювати

НАЖА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАЖА́РИТИ, рю, риш, док., чого.

1. розм. Смажити багато чого-небудь.

[Дремлюга:] Ходім краще обідати. Моя Надія таких коропів нажарила... (О. Корнійчук);

Нажарила Катерина яєшні, достала з погреба солоних огірків та баклажанів (А. Шиян).

2. що. Нагрівати що-небудь до дуже високої температури; дуже нагрівати, розжарювати.

В його [О. М. Лодигіна] лампі струм нажарював тонкий стержень.., який містився під скляним ковпаком (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. нажарювати — нажа́рювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. нажарювати — -юю, -юєш, недок., нажарити, -рю, -риш, док., перех. 1》 Жарячи, приготовляти яку-небудь кількість чогось. 2》 Нагрівати що-небудь до дуже високої температури; сильно нагрівати, розжарювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нажарювати — НАЖА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАЖА́РИТИ, рю, риш, док., перех. 1. Жарячи, приготовляти яку-небудь кількість чогось. [Дремлюга:] Ходім краще обідати. Моя Надія таких коропів нажарила… (Корн.  Словник української мови в 11 томах
4. нажарювати — Нажарювати, -рюю, -єш сов. в. нажарити, -рю, -риш, гл. Нажаривать, нажарить; напаливать, напалить. От нажарили дванадцять биків. Рудч. Ск. II. 83.  Словник української мови Грінченка