Словник української мови у 20 томах

наживлений

НАЖИ́ВЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до наживи́ти.

* Образно. І павутиння вже, мов ятері. Та на поріг наживлена підкова, та заржавіле рало у дворі. Іду (Л. Костенко);

// у знач. прикм.

І полетів човен вздовж на веслах, і забулькали в море один за одним наживлені гаки! (Остап Вишня).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. наживлений — нажи́влений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. наживлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до наживити. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наживлений — НАЖИ́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наживи́ти: // У знач. прикм. І полетів човен вздовж на веслах, і забулькали в море один за одним наживлені гаки! (Вишня, І, 1956, 187).  Словник української мови в 11 томах