назавсігди
НАЗАВСІГДИ́, НАЗА́ВСІДИ́, присл., діал.
Назавжди.
Близенько біля її виска пролетів він [молоток] і упав Олені перед ноги. Наче розлючена вовчиця, кинулась вона на нього і потрясла його сильними руками. – Кара божа! Відчепися, коли не хочеш почути оцього молотка, щоб раз назавсігди успокоїлась! (О. Кобилянська);
Стара Маруся Качуриха оженила свого Захарка, а сама перейшла назавсіди жить до Лукини (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)