назавжди
НАЗА́ВЖДИ́, присл.
На все життя; навіки, навічно.
Треба попрощатися з Капрі, з морем і з скелями. Може, назавжди (М. Коцюбинський);
[Ліда:] Прошу не згадувати минуле. Його нема... Я викреслила назавжди (О. Корнійчук);
// розм. На всякий випадок; завжди.
За те довге парубкування в його назавжди були готові всякі балачки (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)