назадгузь

НАЗАДГУ́ЗЬ, присл., діал.

Зігнувшись.

Панько сам не вчувся, коли нахилився, коли зняв руку понад голову й коли борзенько, назадгузь, висунувся з сіней (Л. Мартович);

Кифір заточився і разом з мішком гримнув назадгузь на землю (В. Бабляк).

Значення в інших словниках

1. назадгузь — назадгу́зь прислівник незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
2. назадгузь — присл., діал. Задом наперед.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. назадгузь — назадгу́зь (назгу́зь) назад, у зворотному напрямкові; навспак (ср, ст) ◊ назгу́зь води́ не за встановленим порядком; навпаки (ст): Отак назгузь води, не читаючи “Декалога” і не присягаючи в лісі на револьвер, я попав у підпілля і включився в революційну роботу (Керницький)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. назадгузь — ЗА́ДОМ (задньою частиною, спиною), ЗА́ДКИ розм., НАЗАДГУ́ЗЬ діал. — Я вже більше не буду, — заговорив (Сафат).. та й задом висунувся з хати (Лесь Мартович); Зморений кінь озирнувся і захрип, відступаючи задки від трупа (І. Ле); Знічений гонець подався назадгузь до виходу (О. Іваненко).  Словник синонімів української мови
5. назадгузь — НАЗАДГУ́ЗЬ, присл., діал. Зігнувшись. Панько сам не вчувся, коли нахилився, коли зняв руку понад голову й коли борзенько, назадгузь, висунувся з сіней (Март., Тв., 1954, 161); Кифір заточився і разом з мішком гримнув назадгузь на землю (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 370).  Словник української мови в 11 томах