назад
НАЗА́Д, присл.
1. У напрямку, протилежному попередньому рухові кого-, чого-небудь; протилежне вперед.
Вона була тиха, поважно проходжувалася то вперед, то назад, мов справді велика пані (Панас Мирний);
Серце її неспокійно калатало, коли вона бігла назад, одшукуючи свої сліди (М. Коцюбинський);
Хтось пробіг по сінцях, ляпаючи босими ногами, швидко вернувся назад, гримнув дверима (Григорій Тютюнник);
– Правда, що ви могли б через океан – туди й назад – без заправки? (О. Гончар).
2. У напрямку до заднього, тилового боку кого-, чого-небудь.
Вийшла [Катерина] з села – серце мліє; Назад подивилась. Покивала головою Та й заголосила (Т. Шевченко);
Проїхавши трохи, вони оглянулись назад (О. Довженко);
Нарешті постріли вщухли. – Ви живі? – повертаю назад голову. – Живий (К. Гриб).
3. На те саме місце.
– Я шпурнув зневажливо рукопись назад на стіл (Леся Українка);
Лейтенант хотів звестися на ноги й з протяжним стогоном упав назад на солому (П. Панч);
// Зворотно.
Візьміть назад свої гостинці, Одправте їх к багатирю (І. Котляревський);
– Віднеси [гроші] назад! Чуєш? Зараз же! (О. Довженко).
4. після сл., що вказують на кількість часу, і сл. тому. До цього часу, у минулому; раніше.
9 літ тому назад, коли святкували 25-літній ювілей літературної праці Франка, список його творів займав цілу книжку на 127 сторінок (М. Коцюбинський);
Два тижні тому назад ми два рази були в театрі (Леся Українка);
Ректор перебував у хорошому настрої, бо ще годину назад одержав дуже втішного листа від свого сина (Григорій Тютюнник).
Поточи́тися наза́д див. пото́чуватися.
◇ Бра́ти / взя́ти [свої́] слова́ наза́д див. бра́ти;
Відсува́тися / відсу́нутися наза́д див. відсува́тися;
Зупини́ти (спини́ти, поверну́ти наза́д) ко́лесо істо́рії див. зупиня́ти;
Іти́ (поступа́тися) наза́д див. іти́;
Крок наза́д див. крок;
Наза́д лі́зти див. лі́зти;
Наза́д рачкува́ти див. рачкува́ти;
Ні кро́ку наза́д! див. крок;
(1) Ні наза́д ні впере́д <�Ні впере́д ні наза́д>:
а) нікуди.
Це біляки мінами рейки підірвали, так що тепер ні вперед ні назад не поїдеш (К. Гриб);
Проїхати неможливо ні в той бік, ні в другий, ні вперед ні назад (В. Винниченко);
б) не рухатися, стояти на місці.
Негадано-нечекано на дорогу вибігли два вовки. Стали собі – і ні вперед ні назад (І. Чендей);
Валка збилася, зупинилась – ні вперед ні назад (У. Самчук);
в) нема виходу, цілковита безвихідь.
– За ці коні можна попастися, мов жаба в тенет: ні назад ні вперед (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)