назад

НАЗА́Д, присл.

1. У напрямку, протилежному попередньому рухові кого-, чого-небудь; протилежне вперед.

Вона була тиха, поважно проходжувалася то вперед, то назад, мов справді велика пані (Панас Мирний);

Серце її неспокійно калатало, коли вона бігла назад, одшукуючи свої сліди (М. Коцюбинський);

Хтось пробіг по сінцях, ляпаючи босими ногами, швидко вернувся назад, гримнув дверима (Григорій Тютюнник);

– Правда, що ви могли б через океан – туди й назад – без заправки? (О. Гончар).

2. У напрямку до заднього, тилового боку кого-, чого-небудь.

Вийшла [Катерина] з села – серце мліє; Назад подивилась. Покивала головою Та й заголосила (Т. Шевченко);

Проїхавши трохи, вони оглянулись назад (О. Довженко);

Нарешті постріли вщухли. – Ви живі? – повертаю назад голову. – Живий (К. Гриб).

3. На те саме місце.

– Я шпурнув зневажливо рукопись назад на стіл (Леся Українка);

Лейтенант хотів звестися на ноги й з протяжним стогоном упав назад на солому (П. Панч);

// Зворотно.

Візьміть назад свої гостинці, Одправте їх к багатирю (І. Котляревський);

– Віднеси [гроші] назад! Чуєш? Зараз же! (О. Довженко).

4. після сл., що вказують на кількість часу, і сл. тому. До цього часу, у минулому; раніше.

9 літ тому назад, коли святкували 25-літній ювілей літературної праці Франка, список його творів займав цілу книжку на 127 сторінок (М. Коцюбинський);

Два тижні тому назад ми два рази були в театрі (Леся Українка);

Ректор перебував у хорошому настрої, бо ще годину назад одержав дуже втішного листа від свого сина (Григорій Тютюнник).

Поточи́тися наза́д див. пото́чуватися.

◇ Бра́ти / взя́ти [свої́] слова́ наза́д див. бра́ти;

Відсува́тися / відсу́нутися наза́д див. відсува́тися;

Зупини́ти (спини́ти, поверну́ти наза́д) ко́лесо істо́рії див. зупиня́ти;

Іти́ (поступа́тися) наза́д див. іти́;

Крок наза́д див. крок;

Наза́д лі́зти див. лі́зти;

Наза́д рачкува́ти див. рачкува́ти;

Ні кро́ку наза́д! див. крок;

(1) Ні наза́д ні впере́д <�Ні впере́д ні наза́д>:

а) нікуди.

Це біляки мінами рейки підірвали, так що тепер ні вперед ні назад не поїдеш (К. Гриб);

Проїхати неможливо ні в той бік, ні в другий, ні вперед ні назад (В. Винниченко);

б) не рухатися, стояти на місці.

Негадано-нечекано на дорогу вибігли два вовки. Стали собі – і ні вперед ні назад (І. Чендей);

Валка збилася, зупинилась – ні вперед ні назад (У. Самчук);

в) нема виходу, цілковита безвихідь.

– За ці коні можна попастися, мов жаба в тенет: ні назад ні вперед (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. назад — наза́д прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. назад — пр., взад, не вперед; (у зворотному напрямі) навспак, навідворіт. Словник синонімів Караванського
  3. назад — присл. 1》 У напрямку, протилежному до напрямку попереднього руху кого-, чого-небудь; прот. уперед. 2》 У напрямку до заднього, тилового боку кого-, чого-небудь. 3》 На те саме місце. || Зворотно. 4》 після сл., що вказують на кількість часу, і сл. тому. До цього часу, у минулому; раніше. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. назад — Узад, взад, позад, позади, зізаду Словник чужослів Павло Штепа
  5. назад — бра́ти / взя́ти (свої́) слова́ наза́д. Відмовлятися від сказаного раніше. (Єпископ (до неофіта-раба):) Покайся, нечестивий, візьми назад слова ті необачні, бо гірш тобі на тому світі буде, аніж на сьому (Леся Українка). відсува́тися / відсу́нутися наза́д. Фразеологічний словник української мови
  6. назад — НАЗА́Д (у зворотному напрямку), ВЗАД (УЗА́Д) діал.; НАВПАКИ́ розм. (перев. із сл. повернути, кинути і т. ін.). Татари мусили відступити назад, щоб не замочити капців (М. Коцюбинський); Я дала (дитині хліба).. Воно взяло й кинуло навпаки (Ганна Барвінок). Словник синонімів української мови
  7. назад — Наза́д, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. назад — НАЗА́Д, присл. 1. У напрямку, протилежному до напрямку попереднього руху кого-, чого-небудь; протилежне уперед. Вона була тиха, поважно проходжувалася то вперед, то назад, мов справді велика пані (Мирний, III, 1954, 277); Серце її неспокійно калатало... Словник української мови в 11 томах
  9. назад — Назад нар. 1) Назадъ. Назад руки пов'язали. Молода з жахом обступила назад. Стор. МПр. 54. Надіть сорочку пазухою назад. Ном. № 285. 2) Обратно. Нехай не вертається назад. Єв. Мр. XIII. 16. Словник української мови Грінченка