назагал

НАЗАГА́Л, присл.

Те саме, що взагалі́.

– Постривай, Леонід, – спинив його Гамарник. – Нема потреби зачитувати весь твій список. Кажи назагал – скільки ми маємо бійців під гвинтівкою? (Ю. Смолич);

Проза збагатилася цікавими творами. Найперше, – це виразніше живописання словом і назагал вища культура зображення (із журн.).