наздирати

НАЗДИРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., чого.

1. Відриваючи або віддираючи, діставати яку-небудь кількість чогось.

Тоді я з старих меблів наздирав повсті, морської трави, якою підбивають дивани, .. і ми тепер мали місце, де можна було добре лежати й відпочивати (Л. Смілянський).

2. перен., розм. Захопити силою, привласнити багато чого-небудь.

– Їм [дукачам] добре – грошей наздирали з нашого брата, багатіють (Панас Мирний);

Стали втроє з поселянів Податі збирати .. І сто сорок тисяч срібних Рублів назбирали (С. Руданський).

Значення в інших словниках

1. наздирати — наздира́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. наздирати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Відриваючи або віддираючи, одержувати яку-небудь кількість чогось. 2》 перен., розм. Захопити силою, привласнити багато чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наздирати — Наздира́ти, -ра́ю, -ра́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. наздирати — НАЗДИРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Відриваючи або віддираючи, одержувати яку-небудь кількість чогось. Тоді я з старих меблів наздирав повсті, морської трави, якою підбивають дивани, ..  Словник української мови в 11 томах
5. наздирати — Наздира́ти, -раю, -є́ш гл. 1) Насдирать, надрать. 2) Надрать, награбить. Грошей наздирали з нашого брата, багатіють. Мир. Пов. І. 142.  Словник української мови Грінченка