наздирати
НАЗДИРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., чого.
1. Відриваючи або віддираючи, діставати яку-небудь кількість чогось.
Тоді я з старих меблів наздирав повсті, морської трави, якою підбивають дивани, .. і ми тепер мали місце, де можна було добре лежати й відпочивати (Л. Смілянський).
2. перен., розм. Захопити силою, привласнити багато чого-небудь.
– Їм [дукачам] добре – грошей наздирали з нашого брата, багатіють (Панас Мирний);
Стали втроє з поселянів Податі збирати .. І сто сорок тисяч срібних Рублів назбирали (С. Руданський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наздирати — наздира́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- наздирати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Відриваючи або віддираючи, одержувати яку-небудь кількість чогось. 2》 перен., розм. Захопити силою, привласнити багато чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наздирати — Наздира́ти, -ра́ю, -ра́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- наздирати — НАЗДИРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Відриваючи або віддираючи, одержувати яку-небудь кількість чогось. Тоді я з старих меблів наздирав повсті, морської трави, якою підбивають дивани, .. Словник української мови в 11 томах
- наздирати — Наздира́ти, -раю, -є́ш гл. 1) Насдирать, надрать. 2) Надрать, награбить. Грошей наздирали з нашого брата, багатіють. Мир. Пов. І. 142. Словник української мови Грінченка