назнатися
НАЗНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., кого, чого, розм.
1. Дістати детальні відомості про багатьох.
Варка все ще не знала, що він жонатий. Чи то ж село маленьке, чи то ж усіх назнаться? (Марко Вовчок);
// Багато пізнати, дізнатися про що-небудь.
Змалку кохайтесь в освіті, Змалку розширюйте ум, Бо доведеться у світі Всяких назнатися дум (П. Грабовський);
– Я .. прожила трохи, всього набачилась та назналась... (Є. Гуцало).
2. Зазнати, перенести багато неприємностей, горя і т. ін.; натерпітися.
– Ледво [ледве] мені дванадцять літ минуло, мусив я йти на панщину. Ой, назнався я за три роки всякого знущання! (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)