назорити
НАЗОРИ́ТИ, рю́, ри́ш, док., кого, що, розм.
Наглядіти, помітити кого-, що-небудь.
Він її очима назорить між дівчатами і вмисне тоді до неї горнеться (Марко Вовчок);
Повертався [Запорожець] назад через .. кладовище і, назоривши лавочку.., присів відпочити (Ф. Бурлака).
Словник української мови (СУМ-20)