назрілий
НАЗРІ́ЛИЙ, а, е.
Дієпр. акт. до назрі́ти.
Важко спокійно спостерігати за спробами окремих політичних сил та діячів чинити опір об'єктивно назрілим потребам проведення конституційної реформи (із журн.);
Будівля, де розташовується театр, закривається на давно назрілий капітальний ремонт (з газ.);
// у знач. прикм.
Дізнався [Мажит Гафурі] про назрілий вибух нового вулкана – великого гніву народного (П. Тичина);
Відгукуючись на назрілі потреби життя, Шевченко з геніальною художньою силою висловив такі ідеї, які підіймали на боротьбу проти рабського становища народу все нові й нові лави (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)