наймитчатко
НАЙМИТЧА́ТКО, а, с.
Зменш.-пестл. до наймитча́.
По чужих ріллях, стернях тинявся я наймитчатком обшарпаним... І куди не гляну, де тяжка праця, де злидні, де бідування, – всюди – я, я, я... (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)НАЙМИТЧА́ТКО, а, с.
Зменш.-пестл. до наймитча́.
По чужих ріллях, стернях тинявся я наймитчатком обшарпаним... І куди не гляну, де тяжка праця, де злидні, де бідування, – всюди – я, я, я... (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)