наймичка
НА́ЙМИЧКА, и, ж.
Жін. до на́ймит 1.
Вранці Марко до наймички Ручки простягає І мамою невсипущу Ганну величає... (Т. Шевченко);
Пішла я на заробітки в город; стала в одних панів за наймичку (Марко Вовчок);
Недалечко жив козак Соломко. Була у нього в наймичках уже літня жінка (О. Іваненко).
Словник української мови (СУМ-20)