наймолодший
НАЙМОЛО́ДШИЙ, а, е.
1. Найвищ. ст. до молоди́й 1–4.
Ярослав – наймолодший з гостей. Але він не почував незручності (Ю. Мушкетик).
2. Який прожив найменше років серед інших (перев. про дітей); протилежне найстарший.
До хати вбіг босий, заболочений по коліна хлопчище Микитка, наймолодший Іванів брат (Л. Мартович);
Залишився Гордій удвох із Мотрею при своєму наймолодшому синові – Денисові (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)