найперший
НАЙПЕ́РШИЙ, а, е.
1. Найвищ. ст. до пе́рший 2–4, 6–8.
Я в хаті мучився колись. Мої там сльози пролились, Найперші сльози (Т. Шевченко);
[Мохаммед:] Сонце перший промінь чомусь одному завжди віддає, найпершому, що стрінеться (Леся Українка);
Директор вирішив посадити хлопця в другий клас і не помилився. Борис іде тепер одним з найперших (А. Хижняк).
2. розм. Найважливіший, найголовніший.
З борців насміхалася доля, Зростала проте їх громада. Добробут народний та воля – То наша найперша засада (П. Грабовський);
[Річард:] Та хіба ж убрання найперша річ? І ви могли б убратись принцесою (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)