наказувати
НАКА́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., НАКАЗА́ТИ, кажу́, ка́жеш, док.
1. з інфін. Віддавати наказ, розпорядження кому-небудь, виконати, зробити щось.
Наполеон наказував посилати в бій свіжі сили, дивуючись хоробрості і стійкості росіян (І. Кочерга);
Дід-провідник зупинився, наказав усім залазити в комиші, скласти свої клунки й бути напоготові (М. Коцюбинський);
Черниш наказав розвантажити коней і відправити їх назад з двома бійцями (О. Гончар);
// що і без дод. Давати вказівки, поради кому-небудь, повчати когось.
Знов мені нагадалася небіжка неня. Бувало наказувала мені, щоби я шанувався, бо не буде з мене господаря (Л. Мартович);
Ми розпрощалися з батьком, але він ніяк не міг відірватися від нас. Він щось наказував, щось говорив і мені, і бабусі, й матері (М. Томчаній);
// перен. Вимагати що-небудь, вважаючи це правильним; веліти.
Справи свої на землі так рихтуй, як наказує серце (Леся Українка);
Коли Уельський принц зійшов на батьків трон, Він, як наказує традиції закон, Перед підданцями промову мав поважну (М. Рильський).
2. заст. Передавати, переказувати що-небудь комусь через кого-небудь.
– Наказували з міста – будете учора. Цілий день ждали, а вас немає (Панас Мирний);
Ой, недалеко Мій милий від мене, Та ніким наказати (з народної пісні);
– Брати-товариші! Коли хто вернеться додому, накажіть моїй жінці, нехай не журиться, не плаче (І. Нечуй-Левицький).
3. тільки недок. Супроводжувати яку-небудь дію словами; примовляти.
Чули либонь [люди], як напустився Йосип на Параску за ту дитину, як Параска, коли не було Йосипа дома, гойдала його, наказуючи: “моє ти паненятко!” (Панас Мирний).
(1) Як нака́жете – як хочете, як вважаєте.
[Паламар:] Коли б у вас настрій до весілля не змінився. [Римар:] Як накажете це розуміти? (М. Стельмах).
◇ (2) Наказа́ти до́вго жи́ти:
а) умерти.
– А чи знєш, брате, ось що? Брат Павлусь наказав .. довго жити (Г. Квітка-Основ'яненко);
Та ось перед Новим роком Митрофанівна наказала довго жити (із журн.);
б) (ірон.) перестати існувати, вийти з ужитку (про щось).
– Боже ж мій, Корній Іванович? А борода, а вуси?.. – Е! Тю-тю, можна сказать, борідка. Наказала довго жить (В. Чечвянський);
А ще кажуть, що “контактна комісія” наказала довго жити. Зовсім ні, панове! Двовладдя залишилось (з газ.);
Чоботи наказали довго жити (з усн. мови).
Словник української мови (СУМ-20)