накапостити
НАКА́ПОСТИТИ, ощу, остиш, док., розм.
Наробити пакості, нашкодити.
З самого початку Марія Африканівна помітила, як почервонів, зайшовши до кабінету, учень, і зрозуміла, що він таки накапостив (Ю. Збанацький);
Чому і як – чи батько здуру вигадав, чи піп, уводячи в хрест, навмисне накапостив – її назвали Параскою (Б. Антоненко-Давидович).
Словник української мови (СУМ-20)