накарячках
НАКАРЯ́ЧКАХ, НАКАРА́ЧКАХ, присл.
На долонях рук і на колінах одночасно.
Через поріг Юра перелазить накарачках і потім так і зостається – на чотирьох ногах якось зручніше (Ю. Смолич);
Мушу ж я почути, що там за таємна нарада! Зціпивши зуби, накарачках тихо поліз я до альтанки. Тріснуло щось під коліном (В. Винниченко).
Словник української мови (СУМ-20)