накатаний
НАКА́ТАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до наката́ти 1–3.
Після себе по снігу колона лишала добре накатану дорогу (М. Шеремет);
// у знач. прикм. Утрамбований, укочений, утоптаний (про дорогу, колію і т. ін.).
Машина рушила і, зразу набравши швидкості, помчала по м'якій, накатаній дорозі (О. Копиленко).
Словник української мови (СУМ-20)