накататися
НАКАТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.
Покататися довго, досхочу.
Не встигнеш якийсь оберемок дров нарубати, на санках накататися, схопитися з хлопчаками, а тут і вечір додому кличе (М. Стельмах);
– Підождіть! – махнув рукою. – Я повинен точно знати, куди він іде, цей поїзд. Я вже накатався! – і метнувся тюпцем вздовж платформи (С. Олійник);
– Оце так намело! – дивувався хлопець. І тішив себе тим, що тепер накатається він дрсхочу з цих величезних кучугур (І. Цюпа).
Словник української мови (СУМ-20)