накатка

НАКА́ТКА, и, ж.

Пристрій, яким накатують на поверхню чого-небудь фарбу, клей, візерунок і т. ін.

Правку багатониткових кругів здіснюють загартованими стальними накатками (з навч. літ.);

Заправку профілю на кругах провадять накатуванням профільною накаткою або алмазом у спеціальних пристроях (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. накатка — нака́тка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. накатка — -и, ж. 1》 Дія за знач. накатати, накатувати 1-3). 2》 Пристрій, яким накатують на поверхню чого-небудь фарбу, клей, малюнок, різьблення і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. накатка — НАКА́ТКА, и, ж. 1. Дія за знач. наката́ти, нака́тувати 1 — 3. На цьому заводі ["Червоний металіст"] в минулому році методом накатки зубів виготовлено 80 процентів усієї програми шестерень (Ком. Укр., 8, 1960, 14).  Словник української мови в 11 томах