накатування
НАКА́ТУВАННЯ, я, с., спец.
1. Дія за знач. нака́тувати 1–3.
Заправку профілю на кругах провадять накатуванням профільною накаткою або алмазом у спеціальних пристроях (з навч. літ.);
Шурупи можна виготовляти методом накатування замість нарізування, що дає змогу значно прискорити випуск продукцій і економити на кожній тонні виробів сотні кілограмів металу (з газ.).
2. у знач. прикм., розм. Добре натреновані (про м'язи).
Ринулися в міжряддя [ларків] особи непевного віку – з накачаними біцепсами, боксерськими носами і нахабно-шахрайським поглядом (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)