накатувати

НАКА́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., НАКАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.

1. Довго їздячи, утрамбовувати (дорогу, колію і т. ін.).

2. спец. Катаючи, виготовляти щось в якій-небудь кількості.

Накатувати шестірні;

Накатати шурупи.

3. спец. Наносити на яку-небудь поверхню фарбу, клей, візерунок і т. ін. певним пристроєм.

4. тільки док., розм. Зробити, написати і т. ін.; багато чого-небудь або швидко щось.

Накатав, як завжди, сторінок двадцять. А під вечір задощило (А. Крижанівський);

– Ну, розмова була коротка .. Я вам, кажу, всіх злодіїв переловлю до останнього! Директор скельцями зблиснув, наказ накатав, руку потиснув, і ми поїхали (В. Москалець).

Значення в інших словниках

1. накатувати — нака́тувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. накатувати — -ую, -уєш, недок., накатати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Довго їздячи, утрамбовувати (дорогу, колію і т. ін.). 2》 спец. Катаючи, виготовляти в якій-небудь кількості. Накатувати шестерні. Накатати шурупи. 3》 спец.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. накатувати — НАКА́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., НАКАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Довго їздячи, утрамбовувати (дорогу, колію і т. ін.). 2. спец. Катаючи, виготовляти в якій-небудь кількості. Накатувати шестірні; Накатати шурупи. 3. спец.  Словник української мови в 11 томах