накачаний
НАКА́ЧАНИЙ, а, с.
1. Дієпр. пас. до накача́ти¹.
* У порівн. Жеребило хекав, надував свою й без того надуту, мов накачану насосом, мордяку, хихикав (П. Загребельний);
Камери, накачані повітрям до нормальних розмірів, можуть бути укладені в покришках або підвішені на дерев'яних вішалках (з навч. літ.);
// нака́чано, безос. пред.
Нарешті, Грицько підвівся. Потрусив у руках велосипед, потім ліг на сідло грудьми, випробовуючи, чи добре накачано (Є. Гуцало).
2. у знач. прикм., розм. Добре натреновані (про м'язи).
Ринулися в міжряддя [ларків] особи непевного віку – з накачаними біцепсами, боксерськими носами і нахабно-шахрайським поглядом (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)