наквацяний
НАКВА́ЦЯНИЙ, НАКВЕ́ЦЯНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до наква́цяти, накве́цяти.
Степан – короткий кожушок, біла заяча шапка, наквацяні чоботи в стременах – весь празниковий, наче на храм зібрався (В. Дрозд);
// наква́цяно, накве́цяно, безос. пред.
У хаті круглолиций розімлілий крайсляндвірт смачно орудує дерев'яною ложкою, смачно заїдає борщ хлібом, на який товсто наквецяно масла (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)