Словник української мови у 20 томах

наквацяний

НАКВА́ЦЯНИЙ, НАКВЕ́ЦЯНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до наква́цяти, накве́цяти.

Степан – короткий кожушок, біла заяча шапка, наквацяні чоботи в стременах – весь празниковий, наче на храм зібрався (В. Дрозд);

// наква́цяно, накве́цяно, безос. пред.

У хаті круглолиций розімлілий крайсляндвірт смачно орудує дерев'яною ложкою, смачно заїдає борщ хлібом, на який товсто наквецяно масла (М. Стельмах).

Словник української мови (СУМ-20)