наквацювати
НАКВАЦЮВА́ТИ див. наква́цювати.
НАКВА́ЦЮВАТИ, НАКВЕ́ЦЮВАТИ юю, юєш, недок., НАКВАЦЮВА́ТИ, НАКВЕЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш і НАКВА́ЦЯТИ, НАКВЕ́ЦЯТИ, яю, яєш, док.
Багато, добре намазувати, намочувати що-небудь.
Буває, глянеш – і не знаєш: до чого це? Вродлива, красива жінка до того наквецює губи, що вони аж одвисають (О. Ковінька);
Марина Василівна видобула косметичку. – Отже, наквецюємо бойові фарби – і вперед! (А. Крижанівський);
Антон пішов у свою кімнату, потім мовчки повечеряв, наквацювавши йодом глибоку дряпину на обличчі (О. Копиленко).
Словник української мови (СУМ-20)