1. Словник української мови у 20 томах

наквацювати

НАКВАЦЮВА́ТИ див. наква́цювати.

НАКВА́ЦЮВАТИ, НАКВЕ́ЦЮВАТИ юю, юєш, недок., НАКВАЦЮВА́ТИ, НАКВЕЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш і НАКВА́ЦЯТИ, НАКВЕ́ЦЯТИ, яю, яєш, док.

Багато, добре намазувати, намочувати що-небудь.

Буває, глянеш – і не знаєш: до чого це? Вродлива, красива жінка до того наквецює губи, що вони аж одвисають (О. Ковінька);

Марина Василівна видобула косметичку. – Отже, наквецюємо бойові фарби – і вперед! (А. Крижанівський);

Антон пішов у свою кімнату, потім мовчки повечеряв, наквацювавши йодом глибоку дряпину на обличчі (О. Копиленко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наквацювати — наквацюва́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. наквацювати — -юю, -юєш, док., перех., розм. Багато, добре намазати, намочити що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наквацювати — НАКВАЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., перех., розм. Багато, добре намазати, намочити що-небудь. Антон пішов у свою кімнату, потім мовчки повечеряв, наквацювавши йодом глибоку дряпину на обличчі (Коп., Навколо полум’я, 1961, 92). Словник української мови в 11 томах
  4. наквацювати — Наквацювати, -цюю, -єш гл. 1) Намазать сильно. Наквацював чоботи, аж дьоготь тече. 2) Намазать, наляпать. Наквацювала баба комін, аж гидко глянути. Словник української мови Грінченка