наквацьований
НАКВАЦЬО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до наквацюва́ти.
Чорне волосся, густо наквацьоване олією, щільно прилягало до круглої голови (І. Кириленко);
З юрби протиснувся наперед присадкуватий чоловік у наквацьованих дьогтем чоботях (О. Донченко);
Відчинила [хазяйка двері], зупинилася перед Анжелою з обличчям, наквацьованим кремом (М. Чабанівський);
// у знач. прикм.
В Будинку колгоспника молоденьке дівчатко з наквацьованими губами визирнуло у віконце (Григорій Тютюнник);
Зате ж і змазані вони [чоботи], зате ж і наквацьовані: не пожалів Максим із піввідра щонайкращого дьогтю (А. Дімаров);
// наквацьо́вано, безос. пред.
Картярі звертались до головного арбітра, діда Кияшка. – Ану, глянь, старий, що воно тут тебе наквацьовано? (Ю. Збанацький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наквацьований — наквацьо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- наквацьований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до наквацювати. || наквацьовано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наквацьований — НАКВАЦЬО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наквацюва́ти. З юрби протиснувся наперед присадкуватий чоловік у наквацьованих дьогтем чоботях (Донч., III, 1956, 14); Чорне волосся, густо наквацьоване олією, щільно прилягало до круглої голови (Кир., Вибр. Словник української мови в 11 томах