накидання
НАКИДА́ННЯ¹, я, с.
Дія за знач. накида́ти¹.
НАКИДА́ННЯ², я, с.
Дія за знач. накида́ти².
– Поділім між собою усі науки та й понаписуємо коротенькі книжечки про кожну науку для народа [народу] .. Почалось змагання, кому що брать, почалось навіть силування і накидання декому такої роботи (І. Нечуй-Левицький);
Фашизм починається не з Бухенвальда, Освенціма й Бабиного Яру, а з непошани до іншого народу, накидання йому своєї мови, звичаїв, порядків... (Б. Антоненко-Давидович).
Словник української мови (СУМ-20)