Словник української мови у 20 томах

накидання

НАКИДА́ННЯ¹, я, с.

Дія за знач. накида́ти¹.

НАКИДА́ННЯ², я, с.

Дія за знач. накида́ти².

– Поділім між собою усі науки та й понаписуємо коротенькі книжечки про кожну науку для народа [народу] .. Почалось змагання, кому що брать, почалось навіть силування і накидання декому такої роботи (І. Нечуй-Левицький);

Фашизм починається не з Бухенвальда, Освенціма й Бабиного Яру, а з непошани до іншого народу, накидання йому своєї мови, звичаїв, порядків... (Б. Антоненко-Давидович).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. накидання — накида́ння 1 іменник середнього роду кидання в певній кількості накида́ння 2 іменник середнього роду зачіплювання  Орфографічний словник української мови
  2. накидання — I -я, с. Дія за знач. накидати I. II -я, с. Дія за знач. накидати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. накидання — НАКИДАННЯ¹, я, с. Дія за знач. накида́ти¹. НАКИДА́ННЯ², я, с. Дія за знач. накида́ти². — Поділім між собою усі науки, та й понаписуємо коротенькі книжечки про кожну науку для народа ..  Словник української мови в 11 томах