наклепка

НА́КЛЕ́ПКА, и, ж.

1. Те, що наклепане; наклепана частина чого-небудь.

* Образно. Переживав художник кошмари епохи .. країна довгий час не знала ніяких фарб, крім червоної, чорної і смертельно-білої, а жовте і синє виглядають як недоречна десертна наклепка (з газ.).

2. техн. Затвердіння металу, яке утворюється внаслідок його деформації в холодному стані.

Поверхневе ущільнення металу залежно від деформації його у холодному стані називається наклепкою (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. наклепка — на́кле́пка іменник жіночого роду річ  Орфографічний словник української мови
2. наклепка — -и, ж. 1》 тільки наклепка. Дія за знач. наклепати і наклепувати I. 2》 Те, що наклепане; наклепана частина чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наклепка — НА́КЛЕ́ПКА, и, ж. 1. тільки накле́пка. Дія за знач, наклепа́ти¹, накле́пувати¹. Поверхневе ущільнення металу залежно від деформації його у холодному стані називається наклепкою (Слюс. справа, 1957, 35). 2. Те, що наклепане; наклепана частина чого-небудь.  Словник української мови в 11 томах