наклепка

на́клепка

-и, ж.

1》 тільки наклепка. Дія за знач. наклепати і наклепувати I.

2》 Те, що наклепане; наклепана частина чого-небудь.

Значення в інших словниках

1. наклепка — на́кле́пка іменник жіночого роду річ  Орфографічний словник української мови
2. наклепка — НА́КЛЕ́ПКА, и, ж. 1. Те, що наклепане; наклепана частина чого-небудь. * Образно. Переживав художник кошмари епохи .. країна довгий час не знала ніяких фарб, крім червоної, чорної і смертельно-білої...  Словник української мови у 20 томах
3. наклепка — НА́КЛЕ́ПКА, и, ж. 1. тільки накле́пка. Дія за знач, наклепа́ти¹, накле́пувати¹. Поверхневе ущільнення металу залежно від деформації його у холодному стані називається наклепкою (Слюс. справа, 1957, 35). 2. Те, що наклепане; наклепана частина чого-небудь.  Словник української мови в 11 томах