наклепувати

накле́пувати

I -ую, -уєш, недок., наклепати, наклепаю, наклепаєш і наклеплю, наклеплеш; мн. наклепають і наклеплють; док., перех.

1》 Клепаючи, виготовляти в якій-небудь кількості.

2》 тільки док. Зробити гострим; відточити.

II -ую, -уєш, недок., наклепати, наклепаю, наклепаєш і наклеплю, наклеплеш; мн. наклепають і наклеплють; док., розм.

1》 перех. і неперех. що, кому, на кого. Наговорювати на кого-небудь неправду; зводити наклеп на когось, щось.

2》 перех., перен., розм. Бити кого-небудь по чомусь.

Значення в інших словниках

1. наклепувати — накле́пувати 1 дієслово недоконаного виду виготовляти в якійсь кількості накле́пувати 2 дієслово недоконаного виду зводити наклеп розм.  Орфографічний словник української мови
2. наклепувати — Зводити наклеп <�пеню>, обмовляти, наговорювати, набріхувати, оббріхувати, жм. намовляти, (потай) нашіптувати; док. НАКЛЕПАТИ, ЖМ. попобити.  Словник синонімів Караванського
3. наклепувати — див. ганьбити  Словник синонімів Вусика
4. наклепувати — НАКЛЕ́ПУВАТИ¹, ую, уєш, недок., НАКЛЕПА́ТИ, наклепа́ю, наклепа́єш і наклеплю́, накле́плеш; мн. наклепа́ють і накле́плють; док., що. 1. Клепаючи, виготовляти що-небудь в якійсь кількості. – А ось ..  Словник української мови у 20 томах
5. наклепувати — ОБМОВЛЯ́ТИ кого (неприязно висловлюватися про кого-небудь, поширювати погані думки про когось, зводити наклеп на когось), ОБСУ́ДЖУВАТИ (ОСУ́ДЖУВАТИ), СУДИ́ТИ, НЕСЛА́ВИТИ, ОБГОВО́РЮВАТИ (ОГОВО́РЮВАТИ) розм.  Словник синонімів української мови
6. наклепувати — НАКЛЕ́ПУВАТИ¹, ую, уєш, недок., НАКЛЕПА́ТИ, наклепа́ю, наклепа́єщ і наклеплю́, накле́плеш; мн. наклепа́ють і накле́плють; док., перех. 1. Клепаючи, виготовляти в якій-небудь кількості. 2. тільки док. Зробити гострим; відточити.  Словник української мови в 11 томах