наклепувати

НАКЛЕ́ПУВАТИ¹, ую, уєш, недок., НАКЛЕПА́ТИ, наклепа́ю, наклепа́єш і наклеплю́, накле́плеш; мн. наклепа́ють і накле́плють; док., що.

1. Клепаючи, виготовляти що-небудь в якійсь кількості.

– А ось .. прокладки шатунних підшипників, а це деталі магнето, свічки, диск ферадо, – до війни батько наклепували кожеміт, бо цього не було, – вела далі Феня. (М. Циба).

2. тільки док. Зробити гострим; відточити.

Згодом Сашко вже їздив на жатці, правив сівалкою, вмів наклепати косу (з газ.).

НАКЛЕ́ПУВАТИ², ую, уєш, недок., НАКЛЕПА́ТИ, наклепа́ю, наклепа́єш і наклеплю́, накле́плеш; мн. наклепа́ють і накле́плють; док., розм.

що, на кого і без дод. Наговорювати на кого-небудь неправду; поширювати про когось брехню.

Нема бридкіших людей, як отакі боягузи, що .. наклепують всякий бруд на того,кого ще так недавно боялись (Леся Українка);

– Не наклепуй на себе, Ольго, – заперечила Мар'яна. – Вже коли хтось в нас на факультеті був добрим до товаришів, чуйним з потреби, не з обов'язку, так це, звичайно, ти (О. Гончар);

Вона могла б нацькувати на мене когось із поліції чи й комендатури. Хіба там стануть розбиратися, чи вона наклепала на мене, чи сказала правду (Л. Смілянський).

Значення в інших словниках

1. наклепувати — накле́пувати 1 дієслово недоконаного виду виготовляти в якійсь кількості накле́пувати 2 дієслово недоконаного виду зводити наклеп розм.  Орфографічний словник української мови
2. наклепувати — Зводити наклеп <�пеню>, обмовляти, наговорювати, набріхувати, оббріхувати, жм. намовляти, (потай) нашіптувати; док. НАКЛЕПАТИ, ЖМ. попобити.  Словник синонімів Караванського
3. наклепувати — див. ганьбити  Словник синонімів Вусика
4. наклепувати — I -ую, -уєш, недок., наклепати, наклепаю, наклепаєш і наклеплю, наклеплеш; мн. наклепають і наклеплють; док., перех. 1》 Клепаючи, виготовляти в якій-небудь кількості. 2》 тільки док. Зробити гострим; відточити. II -ую, -уєш, недок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. наклепувати — ОБМОВЛЯ́ТИ кого (неприязно висловлюватися про кого-небудь, поширювати погані думки про когось, зводити наклеп на когось), ОБСУ́ДЖУВАТИ (ОСУ́ДЖУВАТИ), СУДИ́ТИ, НЕСЛА́ВИТИ, ОБГОВО́РЮВАТИ (ОГОВО́РЮВАТИ) розм.  Словник синонімів української мови
6. наклепувати — НАКЛЕ́ПУВАТИ¹, ую, уєш, недок., НАКЛЕПА́ТИ, наклепа́ю, наклепа́єщ і наклеплю́, накле́плеш; мн. наклепа́ють і накле́плють; док., перех. 1. Клепаючи, виготовляти в якій-небудь кількості. 2. тільки док. Зробити гострим; відточити.  Словник української мови в 11 томах