наклепувати
НАКЛЕ́ПУВАТИ¹, ую, уєш, недок., НАКЛЕПА́ТИ, наклепа́ю, наклепа́єш і наклеплю́, накле́плеш; мн. наклепа́ють і накле́плють; док., що.
1. Клепаючи, виготовляти що-небудь в якійсь кількості.
– А ось .. прокладки шатунних підшипників, а це деталі магнето, свічки, диск ферадо, – до війни батько наклепували кожеміт, бо цього не було, – вела далі Феня. (М. Циба).
2. тільки док. Зробити гострим; відточити.
Згодом Сашко вже їздив на жатці, правив сівалкою, вмів наклепати косу (з газ.).
НАКЛЕ́ПУВАТИ², ую, уєш, недок., НАКЛЕПА́ТИ, наклепа́ю, наклепа́єш і наклеплю́, накле́плеш; мн. наклепа́ють і накле́плють; док., розм.
що, на кого і без дод. Наговорювати на кого-небудь неправду; поширювати про когось брехню.
Нема бридкіших людей, як отакі боягузи, що .. наклепують всякий бруд на того,кого ще так недавно боялись (Леся Українка);
– Не наклепуй на себе, Ольго, – заперечила Мар'яна. – Вже коли хтось в нас на факультеті був добрим до товаришів, чуйним з потреби, не з обов'язку, так це, звичайно, ти (О. Гончар);
Вона могла б нацькувати на мене когось із поліції чи й комендатури. Хіба там стануть розбиратися, чи вона наклепала на мене, чи сказала правду (Л. Смілянський).
Значення в інших словниках
- наклепувати — накле́пувати 1 дієслово недоконаного виду виготовляти в якійсь кількості накле́пувати 2 дієслово недоконаного виду зводити наклеп розм. Орфографічний словник української мови
- наклепувати — Зводити наклеп <�пеню>, обмовляти, наговорювати, набріхувати, оббріхувати, жм. намовляти, (потай) нашіптувати; док. НАКЛЕПАТИ, ЖМ. попобити. Словник синонімів Караванського
- наклепувати — див. ганьбити Словник синонімів Вусика
- наклепувати — I -ую, -уєш, недок., наклепати, наклепаю, наклепаєш і наклеплю, наклеплеш; мн. наклепають і наклеплють; док., перех. 1》 Клепаючи, виготовляти в якій-небудь кількості. 2》 тільки док. Зробити гострим; відточити. II -ую, -уєш, недок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наклепувати — ОБМОВЛЯ́ТИ кого (неприязно висловлюватися про кого-небудь, поширювати погані думки про когось, зводити наклеп на когось), ОБСУ́ДЖУВАТИ (ОСУ́ДЖУВАТИ), СУДИ́ТИ, НЕСЛА́ВИТИ, ОБГОВО́РЮВАТИ (ОГОВО́РЮВАТИ) розм. Словник синонімів української мови
- наклепувати — НАКЛЕ́ПУВАТИ¹, ую, уєш, недок., НАКЛЕПА́ТИ, наклепа́ю, наклепа́єщ і наклеплю́, накле́плеш; мн. наклепа́ють і накле́плють; док., перех. 1. Клепаючи, виготовляти в якій-небудь кількості. 2. тільки док. Зробити гострим; відточити. Словник української мови в 11 томах