наклепувати
НАКЛЕ́ПУВАТИ¹, ую, уєш, недок., НАКЛЕПА́ТИ, наклепа́ю, наклепа́єщ і наклеплю́, накле́плеш; мн. наклепа́ють і накле́плють; док., перех.
1. Клепаючи, виготовляти в якій-небудь кількості.
2. тільки док. Зробити гострим; відточити.
Згодом Сашко вже їздив на жатці, правив сівалкою, вмів наклепати косу (Рад. Укр., 30.XI 1962, 3).
НАКЛЕ́ПУВАТИ², ую, уєш, недок., НАКЛЕПА́ТИ, наклепа́ю, наклепа́єш і наклеплю́, накле́плеш; мн. наклеча́ють і накле́плють; док., розм.
1. перех, і неперех., що, кому, на кого. Наговорювати на кого-небудь неправду; зводити наклеп на когось, щось.
Нема бридкіших людей, як отакі боягузи, що.. наклепують всякий бруд на того,кого ще так недавно боялись (Л. Укр., IV, 1954, 271);
Рідна дочка — і та йому ворогом стала… Он щось таке панові наклепала… (Мирний, IV, 1955, 234);
Вона могла б нацькувати на мене когось із поліції чи й комендатури. Хіба там стануть розбиратися, чи вона наклепала на мене, чи сказала правду (Сміл., Сашко, 1957, 114).
2. перех., перен., розм. Бити кого-небудь по чомусь.
— Якби моя дочка Оленка так коверзувала, то я б їй.. так наклепала потилицю отим кошиком, що вона пам’ятала б до нових віників (Н.-Лев., II, 1956, 477);
Він вийшов і зовсім сповнений самоповаги, — і вже ніхто б не сказав, що десять хвилин тому йому наклепали по-тилишників (Смолич, Мир.., 1958, 256).
Значення в інших словниках
- наклепувати — накле́пувати 1 дієслово недоконаного виду виготовляти в якійсь кількості накле́пувати 2 дієслово недоконаного виду зводити наклеп розм. Орфографічний словник української мови
- наклепувати — Зводити наклеп <�пеню>, обмовляти, наговорювати, набріхувати, оббріхувати, жм. намовляти, (потай) нашіптувати; док. НАКЛЕПАТИ, ЖМ. попобити. Словник синонімів Караванського
- наклепувати — див. ганьбити Словник синонімів Вусика
- наклепувати — I -ую, -уєш, недок., наклепати, наклепаю, наклепаєш і наклеплю, наклеплеш; мн. наклепають і наклеплють; док., перех. 1》 Клепаючи, виготовляти в якій-небудь кількості. 2》 тільки док. Зробити гострим; відточити. II -ую, -уєш, недок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наклепувати — НАКЛЕ́ПУВАТИ¹, ую, уєш, недок., НАКЛЕПА́ТИ, наклепа́ю, наклепа́єш і наклеплю́, накле́плеш; мн. наклепа́ють і накле́плють; док., що. 1. Клепаючи, виготовляти що-небудь в якійсь кількості. – А ось .. Словник української мови у 20 томах
- наклепувати — ОБМОВЛЯ́ТИ кого (неприязно висловлюватися про кого-небудь, поширювати погані думки про когось, зводити наклеп на когось), ОБСУ́ДЖУВАТИ (ОСУ́ДЖУВАТИ), СУДИ́ТИ, НЕСЛА́ВИТИ, ОБГОВО́РЮВАТИ (ОГОВО́РЮВАТИ) розм. Словник синонімів української мови