наклепувати

накле́пувати 1

дієслово недоконаного виду

виготовляти в якійсь кількості

накле́пувати 2

дієслово недоконаного виду

зводити наклеп

розм.

Значення в інших словниках

1. наклепувати — Зводити наклеп <�пеню>, обмовляти, наговорювати, набріхувати, оббріхувати, жм. намовляти, (потай) нашіптувати; док. НАКЛЕПАТИ, ЖМ. попобити.  Словник синонімів Караванського
2. наклепувати — див. ганьбити  Словник синонімів Вусика
3. наклепувати — I -ую, -уєш, недок., наклепати, наклепаю, наклепаєш і наклеплю, наклеплеш; мн. наклепають і наклеплють; док., перех. 1》 Клепаючи, виготовляти в якій-небудь кількості. 2》 тільки док. Зробити гострим; відточити. II -ую, -уєш, недок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. наклепувати — НАКЛЕ́ПУВАТИ¹, ую, уєш, недок., НАКЛЕПА́ТИ, наклепа́ю, наклепа́єш і наклеплю́, накле́плеш; мн. наклепа́ють і накле́плють; док., що. 1. Клепаючи, виготовляти що-небудь в якійсь кількості. – А ось ..  Словник української мови у 20 томах
5. наклепувати — ОБМОВЛЯ́ТИ кого (неприязно висловлюватися про кого-небудь, поширювати погані думки про когось, зводити наклеп на когось), ОБСУ́ДЖУВАТИ (ОСУ́ДЖУВАТИ), СУДИ́ТИ, НЕСЛА́ВИТИ, ОБГОВО́РЮВАТИ (ОГОВО́РЮВАТИ) розм.  Словник синонімів української мови
6. наклепувати — НАКЛЕ́ПУВАТИ¹, ую, уєш, недок., НАКЛЕПА́ТИ, наклепа́ю, наклепа́єщ і наклеплю́, накле́плеш; мн. наклепа́ють і накле́плють; док., перех. 1. Клепаючи, виготовляти в якій-небудь кількості. 2. тільки док. Зробити гострим; відточити.  Словник української мови в 11 томах